П`ятниця, 24.04.2026, 23:11Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт учителя української мови та літератури Любчик Н.Г.
Меню сайту
Сайт моєї школи
Друзі сайту
Міністерство науки і освіти Укрїни Освіта Рівненщини Управління освіти м.Рівне Освіта м.Рівне
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Методична робота


Літературні диктанти (11 клас)

МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. «Я (РОМАНТИКА)»

Бліц-диктант за змістом твору

1.Яку присвяту має твір?

2.Від чийого імені ведеться розповідь?

3.Де засідає «чорний трибунал комуни»?

4.Кого нагадує дегенерат ліричному героєві?

5.Перед ким із героїв твору «проносить­ся темна історія цивілізацій, і бредуть народи, і віки...»?

6.Якою травою пахне у дворі, де живе мати ліричного героя?

7.Що ховає ліричний герой «у глухому за­кутку, на краю города... від гільйотини»?

8.Хто з героїв твору проситься на фронт?

9.Кого побачив ліричний герой у натовпі черниць?

10.Хто запропонував ліричному героєві ви­пустити його матір?

11.Кого називає ліричний герой сторожем його душі?

12.Який образ постає перед читачем на по­чатку та в кінці новели?

Літературний диктант «Упізнай героя»

1.«...розвалився на широкій канапі вдалі від канделябра, і я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб».

2.«...низенький лоб, чорна копа розкуйовдже­ного волосся й приплюснутий ніс».

3.так: не ім 'я і прізвище на суворому життьово­му документі ставить, а зовсім незрозумілий, зовсім химерний, як хетейський ієрогліф, хвос­тик».

4.«...із широким лобом і білою лисиною, з хо­лодним розумом і з каменем замість серця...».

5.«Вона підходить до мене, бере моє стомлене обличчя у свої... долоні й схиляє свою голову на мої плечі».

6.«главковерх чорного трибуналу ко­муни, виконував свої обов'язки перед револю­цією».

7.«...сидить праворуч мене з розгубленим об­личчям і зрідка тривожно поглядає на доктора... Нервово переходить із місця на місце й усе пори­вається щось сказати».

8.«...знову до болю хотілося впасти на коліна й молитовно дивитися на волохатий силует чор­ного трибуналу комуни».

9.«...цей наївний комунар остаточно нічого не розуміє. Він буквально не знає, нащо ця безглузда звіряча жорстокість».

10.«...спокійно сидить на канапі й п'є вино. Він мовчки стежить за моїми наказами й зрідка іронічно поглядає на портрет князя».

11.«Так, це був вірний пес революції. Він стоя­тиме на чатах і не під таким вогнем!».

12.«Тоді я беру її милу голову з нальотом сріб­лястої сивини й тихо кладу на свої груди».

В.Підмогильний «Місто»

Варіант І

  1. Скільки років Степанові Радченку?
  2. Де поселився Степан, коли приїхав до Києва?
  3. За що похвалив Степана Андрій Венедович?
  4. Яку тему твору на іспиті обрав Степан?
  5. Чому Степан не поїхав разом із Надійкою до села після вступних екзаменів?
  6. Яким іменем підписався Степан під своїм першим оповіданням?
  7. Де познайомився Степан із Зоською?
  8. Хто з героїв твору збирався мандрувати пішки Україною, «як відомий українофіл Сково­рода»?
  9. Які танці розучував Степан із Зоською?
  10. Куди після одержання диплома вирушає Левко?
  11. Хто «любив книжки, як може їх любити той, хто з них почерпнув не тільки перше знання про світ, а й захоплення ним»?
  12. Хто автор збірки поезій «Місто і місяць»?

В.Підмогильний «Місто»

Варіант II

       1. Чи знав Степан Радченко латинську мову?

       2. У який технікум вступила Надійка?

  1. Як називалося перше оповідання Степана Радченка?'
  2. Кому приніс своє перше оповідання Сте­пан Радченко?
  3. Хто прозвав Степана Радченка Стефочкою?

       6. Чи закінчив Степан інститут?

    7.Про кого з героїв роману автор пише: «Він був єдиний, але у двох іпостасях, з яких кожна мала свої окремі функції ща завдання»?

       8.Із ким одружився Борис Задорожній?

    9.Яким промовистим епізодом закінчується перша частина роману?

    10.Про кого з героїв автор пише: «Він ди­чавів у своїй кімнаті, хоч і підносився щодня на вищий щабель культури»?

  1. Хто з героїв роману не визнає кіно мис­тецтвом?
  2. Про кого з героїв твору автор пише: «Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними — чорного: волосся, очі, сукня й лакова­ні черевики, та смуглого: обличчя, тіло рук і плеча та панчохи...»?

В.Підмогильний «Місто»

Літературний диктант «Упізнай героя»

Варіант І

1.«...він був підпасичем-приймаком, потім просто хлопцем, далі повстанцем і наприкінці сек­ретарем сільбюро Спілки робземлісу».

2.«Він був лагідний і грубший, ніж дозволяв його зріст, отже, з нього був би колись ідеальний панотець, а тепер — зразковий агроном».

3.«На зріст він був високий, тілом міцно збу­дований і смуглий на обличчі. Молоді м'які воло­синки, неголені вже тиждень, надавали йому не­охайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад...».

4.«Цей юнак... був лагідний на вдачу, мрійли­вий, спокійний, мав тихий голос і якусь глибоку сердечну усмішку. У його мові й постаті вчувалась довершена рівновага людини, що своїм життям задоволена й легко несе на плечах свою долю».

5.«...почала говорити, немов сама собі мірку­вала, висловлюючи свої думки так, як вони плелись у її голові, з усіма перепусками й скоками. Вона шукає посаду, ходить на біржу і в профспілку».

6.«Це була вона, тільки страшенно змінена, майже спотворена... навіть голос її якось інакше бринів, — якось прикро, певно, погордо».

7.«Та жінка мала спокійне, майже нерухоме довгасте обличчя, що в прямокутній рамці гладенького стриженого волосся з рівним пасмом над очима нагадувало щось старовинне, витончене й застигле...».

8.«Признаюсь щиро, я не розумію, навіщо ці угруповання існують. Мені тлумачать, а я не ро­зумію. Дня мене їхнє існування лишається незбаг­ненною й сумною загадкою. Якщо це милиці для кривих письменників, то ноги ж, здається, у нас цілі».

  9.«...сильно змінився за рік по скінченні інсти­туту не тільки одежею, а й поводженням та то­ном голосу, і той перший вигук, що зійшов йому на вуста в привітанні, був тільки відгомоном студентських часів. А далі в мові його почувалась зверхність людини ділової, що не звикла слів своїх марнувати й свідома ціни їх».

10.«У мене було два брати й дві сестри. Вони померли. Хто може сказати, чому саме я лиши­лась жива? Чудно, правда? Ми жили тут. Це бу­динок мій. Багаті ми не були».

11.«Ніколи ще не читав він так жадібно й не пізнавав такого глибокого з читаним злиття. У книжці, для нього не новій, він знайшов нове, п 'яне зачарування величчю творчості, могутністю її різця й гущиною стопленої з її пориву фарби».

12.«Я... скучив за Києвом. Стояв коло шибки у вагоні й дивився — він широко лежить, як вели­чезний краб. І будинки здаються картонними на горбах. Великий, чарівний!».

В.Підмогильний «Місто»

Літературний диктант «Упізнай героя»

Варіант П

1.«Сам з діда-прадіда селюк, він чудово вмів би допомогти селянинові чи то казанню, чи науко­вими порадами. Учився він дуже акуратно, ходив завсігди в чумарці й над усе любив полювання».

2.«Вона була щира й беззахисна, трохи роман­тична й терпляча до лиха, як і всі вбогі дівчата, що не почувають у собі ні справжнього пориву, ні твердої сили».

3.«Вона посміхнулась йому, але в тій посмішці була туга, яку веде за собою любов, що гасить ді­вчині очі й кладе їй на руки непереможну втому. Її серце вже розкрилось, як сім'я в пухкій землі...».

4.«..мусив стати письменником. Нічого ні страшного, ні незвичайного він не почував у цьому жаданні. Він зріднився з ним за кілька годин так, ніби викохував роки, а у хвилюванні своєму вбачав ознаку хисту, прояв натхнення до творчості».

5.«У мене багато книжок. Я люблю купува­ти їх і читати теж. А знаєте, єсть такі, що купують і не читають. Купують і ставлять на полицю. Смішно, правда?».

6.«Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, у плескуватому капелюшкові... Вона зиркнула спідлоба на юнака, руку свою прибрала й ішла далі своїм чітким, майже військовим кроком».

7.«Він. уперся долонями в підборіддя й хвилин­ку дивився мовчки перед себе на повну залу, що тремтіла від рухів та голосів. Його худе, давно не голене обличчя поросло куцим чорним волоссям і здавалося без міри стомленим».

8.«Щось інертне, без краю байдуже було в її рисах, і тільки коли очі на нього підводила, він знову відчував ту, що з ним танцювала».

9.«Він надто добре знав, що радою на деяку скруту є праця, те найвище, до чого людина зді­бна, і радість праці відчував цілком, віддаватися їй умів до самозабуття».

10.«Тоді... повчально розтлумачив йому, що література, звісно, річ гарна, але непевна, що в житті треба мати сталий заробіток, якийсь фах і провадити корисну працю».

11.«Хлопець ішов не поспішаючи, визивно піднісши голову на знак вищості, якої свідомість чіпко йому в голову вкорінилась, надаючи блиску та спокійної розважливості рухам. Самий про­цес цієї гордої ходи, почуття бездоганної пра­ці кожного коліщатка своєї складної машини давали йому таке п 'янюче задоволення, що він не думав навіть за те, куди саме ведуть його ноги».

12.«Ти підеш... Я згодна... Я знала... Перед тобою ще все. Лишися тільки до осені... Восени ти підеш... Падатиме лист. Будуть тихі вечо­ри... Тоді ти підеш... Хай це буде маленька жерт­ва — перед тобою ж усе... Життя, щастя, моло­дість!..».

Ю.Яновський «Вершники» (Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)

Варіант І

     1.У якій новелі є образ «блакитних веж»?

 2.Хто очолював «купу кінного козацтва» ота­мана Симона Петлюри?

3.До якого міста пробивався кінний загін інтернаціонального полку на чолі з Іваном По­ловцем?

4.Кому з героїв твору належать слова: «Од­ного роду, та не одного з тобою класу»!

5.Хто привіз Мусію Половцю в подарунок бінокль?

6.Кого Данилко покинув удома, ідучи в степ?

7.З якого тіста був спечений жайворонок у Данилка?

8.Яку пісню співав прадід Данило?

9.Коли Данилко вперше відчув себе само­тнім?

10.Про кого Чубенко говорить: «...я плачу за героєм революції, що визволив мене з французької плавучої тюрми»!

11.Якого роду була Половчиха?

12.Хто з братів Половців «працює на заводі й робить революцію»?

Ю.Яновський «Вершники» (Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)

ВаріаНт ІІ

1.Назвіть місцевість, де зійшлися в бою бра­ти Половці.

2.Хто командував загоном Добровольчої ар­мії Антона Денікіна?

3.Кому з героїв твору належать слова: «...рід розпадається, а клас стоїть»!

4.Яку батьківську заповідь порушили брати Половці?

5.Що спричинило трагедію братовбивства?

6.Де найбільше любив гуляти Данилко?

7.Хто здавався Данилкові «господарем степо­вих звичаїв»!

8.З якого села походив рід Данилка?

9.Чому Половчиха стояла на березі, а «її сер­це обдував трамонтан, її серце ладне було виско­чити з грудей»!

10.Де пройшло дівування Половчихи?

11.Скільки дітей було в родині Половців?

12.Хто із синів Половців був «артист і грав з греками в „Просвіті" та читав книжки»

Ю.Яновський «Вершники» (Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)

Варіант І

 1.У якій новелі є образ «блакитних веж»?

 2.Хто очолював «купу кінного козацтва» ота­мана Симона Петлюри?

3.До якого міста пробивався кінний загін інтернаціонального полку на чолі з Іваном По­ловцем?

4.Кому з героїв твору належать слова: «Од­ного роду, та не одного з тобою класу»!

5.Хто привіз Мусію Половцю в подарунок бінокль?

6.Кого Данилко покинув удома, ідучи в степ?

7.З якого тіста був спечений жайворонок у Данилка?

8.Яку пісню співав прадід Данило?

9.Коли Данилко вперше відчув себе само­тнім?

10.Про кого Чубенко говорить: «...я плачу за героєм революції, що визволив мене з французької плавучої тюрми»!

11.Якого роду була Половчиха?

12.Хто з братів Половців «працює на заводі й робить революцію»?

Ю.Яновський «Вершники» (Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)

                                                                                                                      Варіант ІІІ

1.Назвіть місцевість, де зійшлися в бою бра­ти Половці.

2.Хто командував загоном Добровольчої ар­мії Антона Денікіна?

3.Кому з героїв твору належать слова: «...рід розпадається, а клас стоїть»!

4.Яку батьківську заповідь порушили брати Половці?

5.Що спричинило трагедію братовбивства?

6.Де найбільше любив гуляти Данилко?

7.Хто здавався Данилкові «господарем степо­вих звичаїв»!

8.З якого села походив рід Данилка?

9.Чому Половчиха стояла на березі, а «її сер­це обдував трамонтан, її серце ладне було виско­чити з грудей»!

10.Де пройшло дівування Половчихи?

11.Скільки дітей було в родині Половців?

12.Хто із синів Половців був «артист і грав з греками в „Просвіті" та читав книжки»

М.Хвильовий «Я Романтика»

Відповіді

1.«Цвітові яблуні».

  1. Від імені ліричного героя «Я».
  2. У палаці розстріляного шляхтича.
  3. Каторжника.
  4. Перед ліричним героєм.
  5. М'ятою.
  6. «Один кінець своєї душі».
  7. Комунар Андрюша.
  8. Матір.
  9. Комунар Андрюша.
  10. Дегенерата.

    12Образ загірної комуни

Відповіді «Упізнай літературного героя»

Відповіді

  1. Доктор Тагабат.
  2. Дегенерат, вірний вартовий на чатах.
  3. Андрюша.
  4. Доктор Тагабат.
  5. Мати.
  6. Ліричний герой.
  7. Андрюша.
  8. Ліричний герой.
  9. Андрюша.
  10. Доктор Тагабат.
  11. Дегенерат, вірний вартовий на чатах.
  12. Ліричний герой.

В.Підмогильний «Місто»

Відповіді                                                                                                            Варіант І

  1. 25 років.
  2. У Гнідих, у столярні.
  3. За намір учитися.
  4. «Змичка міста і села».
  5. Залишився клопотатися про стипендію.
  6. Стефан.
  7. Під час антракту на концерті симфонічних оркестрів у оперному театрі.
  8. Поет Вигорський.
  9. Вальс, фокстрот.
  10. На Херсонщину.
  11. Степан Радченко.
  12. Поет Вигорський.

Варіант ІІ

  1. Ні.
  2. Механічний.
  3. «Бритва».
  4. Критику, професору Михайлові Демидо- вичу Світозарову.
  5. Борис Задорожній.
  6. Ні.
  7. Про Степана Радченка.
  8. Із Надійкою.
  9. Спаленням своїх особистих речей, приве­зених із села.
  10. Про Степана Радченка.
  11. Поет Вигорський.
  12. Про Риту.

«Упізнай літературного героя»

Відповіді

Варіант І

  1. Степан Радченко.
  2. Левко.
  3. Степан Радченко.
  4. Максим Гнідий.
  5. Зоська.
  6. Надія Семенівна (Надійка).
  7. Рита.
  8. Поет Вигорський.
  9. Борис Задорожній.
  10. Тамара Василівна.
  11. Степан Радченко.
  12. Поет Вигорський.

Варіант П

  1. Левко.
  2. Ганнуся, училася на курсах крою та шиття.
  3. Надія Семенівна (Надійка).
  4. Степан Радченко.
  5. Максим Гнідий.
  6. Зоська.
  7. Поет Вигорський.
  8. Рита.
  9. Степан Радченко.
  10. Борис Задорожній.
  11. Степан Радченко.

     12.Тамара Василівна

Ю.Яновський «Вершники»

Відповіді

Варіант І

  1. «Подвійне КОЛО».                                                                                                        
  2. Оверко Половець. ,.                                
  3. До Києва.
  4. Комісарові Герту.
  5. Син Андрій.
  6.             ЯЧНОГО.
  7.     Коли помер прадід Данило.

         8..   Про Мусія Половця.

     9.  «Доброго рибальського роду».

       10.  Іван Половець.

Варіант ІІ

1.Степ під КомпаніїВкою.

  1. Андрій Половець.
  2. Іванові Половцю.
  3. «Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду».
  4. Громадянська війна.
  5. У степу.
  6. Прадід Данило.
  7. Із Турбаїв.
  8. Половчиха виглядала шаланду чоловіка,
  9. В Очакові.
  10. П'ятеро синів.
  11. Оверко.

 

«Упізнай літературного героя»

Відповіді  

 Варіант І

1.Оверко Половець.

  1. Андрій Половець.
  2. Сашко Половець.
  3. Панас Половець.
  4. Данилко.
  5. Прадід Данило.
  6. Данилкова мати, Ригориха.
  7. Данилків батько, Ригір.
  8. Грицько Нечоса.
  9. Данилко.
  10. Половчиха.
  11. Чубенко.

Варіант ІІ

  1. Андрій Половець.
  2. Оверко Половець.
  3. Панас Половець.
  4. Іван Половець.
  5. Данилко.
  6. Сусід Данилка.
  7. Данилкова мати, Ригориха.
  8. Прадід Данило.
  9. Данилків батько, Ригір.
  10. Данилко.
  11. Половчиха.
  12. Мусій Половець.
  13. Українська література 1920-1930 рр. Поезія
  14. Бліц-диктанти

    Варіант І

    1. Хто створив першу українську футурис­тичну організацію «Фламінго»?
    2. Хто з українських письменників розпочав літературну дискусію памфлетом «Про сатану в бочці, або про графоманів, спекулянтів та ін­ших „просвітян"»?
    3. Творчість якого письменника була духов­ною основою світогляду П. Тичини?
    4. Якою книжкою П. Тичини, за словами Д. Павличка, розпочався ренесанс української поезії?
    5. У якому вірші П. Тичина змалював чарів­ний портрет дівчини-весни?
    6. Який віршовий розмір поезії М. Риль­ського «Молюсь і вірю. Вітер грає...»?
    7. У якому вірші П. Тичина пише про заги­бель «мучнів-українців, Славних, молодих»?
    8. Про кого М. Драй-Хмара у вірші «Лебеді» писав: «Ґроно п 'ятірне нездоланих співців»?
    9. Які збірки М. Рильського викликали знач­ний читацький інтерес?
    10. Як композиційно побудований вірш М. Рильського «Молюсь і вірю. Вітер грає...»?
    11. Про кого з письменників Д. Павличко сказав: *Любов 'ю серце зроджене було»?
    12. Який жанр поезії Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою»?

    Варіант ІІ

    1. Хто був творцем авангардного театру в Ук­раїні?
    2. Яку літературну організацію в 1926 р. створив Микола Хвильовий?
    3. інтенсивно працювати над поетичним словом П. Тичина?
    4. Який літературознавець назвав творчу ма­неру письма П. Тичини кларнетизмом?
    5. З яким віршем М. Вороного перегукується поезія П. Тичини «Арфами, арфами...»?
    6. Як композиційно побудований вірш П. Ти­чини «О панно Інно...»?
    7. У якому вірші П. Тичина стверджує, що любити Вітчизну, віддати за її свободу життя — це найвища етична й духовна цінність людини?
    8. Який віршовий розмір поезії П. Тичини «О панно Інно...»?
    9. З чиїм іменем пов'язують розвиток футу­ризму в Україні?
    10. Яку назву мала перша збірка п'ятнадця­тирічного М. Рильського?
    11. Про кого з поетів Є. Маланюк писав: «Син України, її чорнозему, її безкрайнього степу»"!
    12. До якого виду лірики належить вірш Є. Плужника «Вчись у природи творчого спо­кою»?

    Відповіді   

      Варіант І

    1. М. Семенко.
    2. Микола Хвильовий.
    3. Г. Сковороди.
    4. «Сонячні кларнети».
    5. «Арфами, арфами...»
    6. Ямб.
    7. «Пам'яті тридцяти...»
    8. Про неокласиків.
    9. «Під осінніми зорями», «Синя далечінь».
    10. Як монолог ліричного героя.

    11.   Про М. Рильського.

    12.    Медитація.

    Варіант II

    1. Лесь Курбас.
    2. «ВАПЛІТЕ».
    3. М. Коцюбинського.
    4. Ю. Лавріненко.
    5. «Блакитна Панна».
    6. Як монолог ліричного героя.
    7. «Пам'яті тридцяти...».
    8. Ямб.
    9. М. Семенка.
    10. «На білих островах».
    11. Про П. Тичину.
    12. Пейзажної.

     

     

     

    О.Довженко  «Зачарована Десна»

    Бліц-днктанти за змістом твору

    Варіант І

    1.     Яке слово пропущено в реченні: «У його реальний повсякденний світ що не день, то часті­ше починають вторгатися...»!

    2.     Яку картину Сашкова мати купила за кур­ку на ярмарку?

    3.     Хто часто брав малого Сашка на руки й розповідав про Десну, трави, таємничі озера?

    4.     Які «чотири няньки» доглядали змалечку Сашка?

    5. Хто спалив у печі Псалтир?

    6. Де бурлакував батько головного героя?

    7. Хто завідував погодою на сінокосі?

    8.     Чому «вся загребельська парафія сиділа на стріхах з несвяченими пасками»?

    9. Скільки років прожив дід Семен?

    10. Коли Сашко вперше нагрішив?

    11.     Хто з героїв твору говорив: «Моє багат­ство Не дозволяє купити мені нові, пробачте, чо­боти»?

    12.        Хто здавався малому Сашкові величез­ним паном?

    Варіант II

    1. Яке жанрове визначення творові «Зача­рована Десна» дав сам автор?

    2. Хто не міг прожити без прокльонів і дня?

    3.Яку музику любив у ранньому дитинстві Сашко?

    4.У кого «душа... була океанська»?

    5.За що отець Кирило не любив Сашкового батька?

    6.Хто «орудував косою, як добрий маляр пен­злем»?

        7.Хто не постраждав під час повені?

        8.Що «більш за все на світі любив дід Семен»?

    9.Від чийого імені ведеться оповідь у творі?

    10.Із чим автор порівнює глибину батько­вого горя, коли маленькі сини померли від епі­демії?

    11.Хто з родини Довженків чумакував?

    12.Хто з героїв твору «не втратив щастя ба­чити... зорі навіть у буденних калюжах на жит­тєвих шляхах»?

     

    Відповіді

    Варіант І

    1. Спогади.

    2.  Картину страшного божого суду.

    3. Прадід Тарас.

    4.  Брати Лаврін, Сергій, Василько та Іван.

    5. Сашкова мати.

    6. На Дону, у Каховці,

    7.Ворона.

    7.  Затопило повінню село.

    8.  Коло ста літ.

    9.      Коли вирвав рядок моркви.

    10.   Батько.

    11.  Учитель Леонтій Созонович Опанасенко.

    Варіант II

          1.Автобіографічне кінооповідання.

          2.Прабаба Марусина.

          3.Клепання коси.

          4.У батька.

                5.«За красу і нешанобливу вдачу».

          6.Дядько СамійЛо.

          7.Ярема Бобир.

          8.Сонце.

          9.Від імені Сашка.

          10.Із темною ніччю.

          11.Дід, прадід.

          12.Ліричний герой, митець.

     

    Літературні диктанти   «Упізнай героя»

    Варіант І

    1.                          «Він  був високий і худий, і чоло в нього ви­соке, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла. І була в нього велика грижа ще з молодих чумаць­ких літ».

    2.           «Вона була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо у світі».

    3.           «А в малині лежав повержений з небес ма­ленький ангел і плакав без сліз. З безхмарного бла­китного неба якось несподівано упав він на землю й поламав свої тоненькі крила коло моркви».

    4.           «...він ходив повз нашу хату з цілим снопом довгих вудок і так гупав чобітьми, що ми прокида­лися вночі, як од грому, коли він повертався часом з рибалки. У нього були великі чоботи й такі важкі ноги, що, здавалося, під ним вгиналася земля».

    5.           «...брав мене на руки й розповідав про Десну, про трави, про таємничі озера — Дзюбине, Церковне, Тихе, про Сейм. А голос у нього був та­кий добрий, і погляд очей, і величезні, мов коріння, волохаті руки такі ніжні...».

    6.           «Голова в нього була темноволоса, велика, і великі розумні сірі очі... Весь у полоні сумного і весь у той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів».

    7.           «Орудував він косою, як добрий маляр пен­злем, — легко і вправно. Коли б його пустити з косою, він обкосив би всю земну кулю, аби тіль­ки була добра трава та хліб і каша».

    8.           «Чоловік він був бідний і тому, аби не витра­чати зайвих зарядів, мусив зробитися снайпером».

    9.           «Він знав прикмети до всіх природних явищ і особливо вірив у мишей. Про повідь він довідався наперед, ще аж зимою».

    10.   «Вона бездоганно вгадувала наближен­ня дощу чи грому ще при безхмарному ясному небі...».

    11.   «Він прожив під сонцем коло ста літ, ні­коли не ховаючись у холодок. Так під сонцем на погребні, коло яблуні, він і помер, коли прийшов його час».

    12.    «Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя».

     

    Варіант II

    1.«Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати Псалтир».

    2.«Але без прокльонів вона не могла прожити й дня... Вони лились з її вуст невпинним потоком...».

    3.«..молилася святому Юрію Побідоносцеві, що топтав змія лошаком, і отак благала потопи­ти її ворогів...».

    4. «Заліз.:, хутко в старий човен, що стояв у клуні в засторонку, і почав думати, що... робити для поновлення святості».

    5.«Курив він такий лютий тютюн, що коло нього ніхто не міг стояти близько. Його обходили кури й поросята».

    6.«З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів, — він го­дивсь на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував од води, багато землі пере­орав...».

    7.«Не був він... ні суддею, ні справником, ні по­пом. Він не здатний був на високі посади. Він на­віть не був добрим хліборобом».

    8.«Любив співи дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки. Любив гупання яблук у саду в присмерку, коли падають вони несподівано в траву» .

    9.«Він почував себе спасителем потопаючих, героєм-мореплавателем, Васкою да Тамою. І хоч життя послало йому калюжу замість океану, душа в нього була океанська».

    10.«І як не сміялись тоді з нього дурні необач­ні кутчани, він мовчки розібрав на сінях стріху, зробив на даху кошару, побудував східці, наносив повне горище сіна і збіжжя».

    11.«...одна нога була не в злагоді з другою. Вона була значно коротшою, тоненькою й не роз­гиналася навіть у сні».

    12.«...старий уже, нервовий і сердитий, оче­видно, чоловік, носив золоті ґудзики й кокарду. Він здавався... величезним паном, не меншим од справ­ника чи судді».

    Варіант ІІІ

    1.»Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб підростало.  Коли вилізає  саме з землі всяка росиночка, ото мені радість, -любила проказувати вона».

    2.«Любив...       гарну бесіду й добре слово. Він був наш добрий дух лугу і риби. Гриби й ягоди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і ду­бом...». \

    3.«Любив           скрип коліс під важкими возами в жнива. Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі. Любив плескіт води весняної».

    4.«...руки...       нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти й добро».

    5.«Скільки він землі виорав, скільки хліба на­косив! Як вправно робив, який був дужий і чис­тий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блис­куче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу скорин­кою хліба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на траві».

    6.«...боялась і ненавиділа старців, але наді­ляла їх завжди щедро. Вона була гонориста, і їй дуже хотілось, аби хоч сліпі вважали її за ба­гату».

    7.«...,    одягнений у чемерку і великі незносимі чоботи, здавався зовні багатшим від батька, він не жалів для нього милостині і ніколи не образив його словом. ...завжди ходив з бандурою і співав не про божественне. Батько шанував у... зовнішню пристойність митця».

    8.«Але, як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Поза своїм талантом, як се водиться серед вузь­ких фахівців, він був людиною немудрою і навіть немічною».

    9.«...бачила всіх нас і все, що ми пили, їли, яку рибу ловили, чи де зарізали деркачика косою чи перепілочку, бачила усіх пташок у нашому лісі, все чула і, якнайголовніше, віщувала погоду».

    10.«І коли він, покинутий всіма на світі ві­сімдесятилітній старик, стояв на майданах без­притульний у фашистській неволі і люди вже за старця його мали, подаючи йому копійки, він і тоді був прекрасний».

    11.«— Тебя не спрашиваю. Пускай сам отве- тит, — сказав тоном слідчого... і знову прохромив мене своїм сірим оком».

    12. «Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм».

    Відповіді

    Варіант І

    1. Дід Семен.

    2.  Прабаба Марусина.

    3.  Сашко.

    4. Дід Захарко.

    5.  Прадід Тарас.

    6.  Батько.

    7. Дядько Самійло.

    8. Тихон Бобир.

    9. Ярема Бобир.

    10.  Ворона.

    11. Дід Семен.

    12.  Батько.

    Варіант II

    1. Дід Семен.

    2.  Прабаба Марусина.

    3.  Мати Одарка.

    4.  Сашко.

    5. Дід Захарко.

    6.  Батько.

    7. Дядько Самійло.

    8.  Сашко.

    9.  Батько.

    10.  Ярема Бобир.

    11.  Тихон Бобир.

    12.  Учитель Леонтій Созонович Опанасенко.

    Варіант III

    1. Мати Одарка.

    2. Дід Семен.

    3.  Сашко.

    4.  Прадід Тарас.

    5.  Батько.

    6.  Мати Одарка.

    7. Старець Кулик.

    8. Дядько Самійло.

    9.  Ворона.

    10.  Батько.

    11. Учитель Леонтій Созонович Опанасенко.

    12.Ліричний герой, митець.

     

    var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont'); if (container) { var parent = container.parentElement; if (parent) { const wrapper = document.createElement('div'); wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper'); parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling); } }

Пошук
Точний час
Вхід на сайт
Календар
Календар України